Додому Всі новини “Таких обмежень ще ніколи не було”. Чи загрожує Закарпаттю угорський бунт через...

“Таких обмежень ще ніколи не було”. Чи загрожує Закарпаттю угорський бунт через українізацію шкіл

13
0

Прийнятий Радою закон про тотальну українізацію освіти викликав потужний протест серед 150-тисячної угорський громади на Закарпатті

Закарпатські угорці вже зараз заявляють про наміри домагатися визнання своєї автономії, щоб самим вирішувати, якою мовою вчити дітей.

З протестом виступила і Угорщина, яка фактично оголосила Україні дипломатичну війну. Закон про освіту в Україні угорські власті назвали “ударом у спину Угорщини”, а також “ганебним, що йде врозріз з європейськими цінностями і правилами”.

Будапешт пообіцяв відтепер блокувати всі українські ініціативи в міжнародних організаціях. Угорські дипломати звернулися до ОБСЄ, до високого комісара ООН з прав людини, генсекретаря Ради Європи з проханням вплинути на Україну.Звернувся до президента з проханням накласти вето на закон про освіту і губернатор Закарпаття Геннадій Москаль.”Прийнята реформа про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, Законом “Про національні меншини в Україні” та міжнародними договорами, укладеними Україною з сусідніми країнами. Зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною”, – заявив Москаль.До чого може призвести нагнітання напруженості на “Далекому Заході” України розбиралася преса. Угорський “анклав” Закарпатські угорці готові відстоювати право своїх дітей на вивчення рідної мови. У майже ста школах Закарпаття з 600 навчання ведеться угорською.

За новим законом з п’ятого класу викладання предметів мовами національних меншин скасовується. А з 2020 року навчання мовами національних меншин ліквідується і в молодших класах. “Цей закон витісняє угорську мову зі шкіл взагалі, що неприпустимо, наприклад, для Берегівського району, де 76% жителів – угорці”, – говорить нам Федір Дюлю, депутат Берегівської районної ради. Угорська громада Закарпаття – вже давно “держава в державі”. У кожного другого є паспорт Угорщини, незважаючи на заборону подвійного громадянства (офіційно – у ста тисяч, реально – ще більше). Назви населених пунктів дублюються угорською мовою, на ньому ж – вивіски на магазинах і кіосках, оголошення.І навіть на адмінбудівлях крім українського вивішені угорські прапори. У центрі Берегово, вотчині закарпатських угорців, стоїть бронзовий бюст засновника Угорщини, короля Іштвана Святого, і пам’ятник національного героя Угорщини Шандора Петефі.Зазначимо, що до складу України (точніше УРСР) Закарпаття увійшло лише після Другої світової війни в 1945 році. Написи на кіосках – угорською, фото: zakarpatye.com .ua. Цієї весни на Закарпатті вже вибухнув гучний скандал через мови. Лідери угорської громади Михайло Товт і Йосип Борто поставили стели на в’їзді у Виноградівський та Берегівський райони Закарпатської області з текстом мовою нацменшини: “Виноградівський район.

Угорці вітають вас” та “Берегівський район.

Земля угорської мови”. Активісти назвали це символами боротьби за національну автономію і подвійне громадянство.

Але незабаром стели знесли українські націоналісти.

На думку Товта, голови Демократичної спілки угорців України, в останні роки ситуація з правами нацменшин в Україні погіршилася.”Тому нам необхідно відстоювати свої права на свою мову, свої пам’ятки і свою національно-культурну автономію”, – заявив керівник угорської громади України. Йосип Борто, заступник голови Закарпатської обласної ради і голова КМКС-Партії угорців України) вважає, що де-факто в угорців на території України вже є автономія, і тепер її залишилося оформити юридично: “У нас є свої школи, дитсадки і вузи вищі навчальні заклади.

Закон про освіту порушує Конституцію та міжнародні договори про нацменшини, які підписала Україна.

Ні в часи незалежності, ні в радянські часи таких обмежень не було. Це може дестабілізувати ситуацію в окремих районах України”. Українці спілкуються з місцевими жестами Більшість місцевих угорців не розмовляють ні українською, ні російською мовою.

Дивляться тільки угорське телебачення і читають друковану пресу з Будапешта.”Коли я під Ужгородом пробив колесо під час подорожі, то залатати на СТО зміг тільки спілкуючись жестами”, – згадує львів’янин Ярослав Вишталюк.Ось такі покажчики на Закарпатті вітають мандрівників, фото: zakarpatye.com .ua.

“А мобільний оператор в Берегівському районі вітає”на території Угорщини” пропонує послуги зв’язку. У цьому районі аж два українські села, де є школи та жителі говорять і вивчають українську, всі інші села – угорські”, – додає Юлія Масюк із Закарпаття. За офіційними даними Міністерства освіти 68% випускників шкіл з угорською мовою навчання не володіють українською мовою.”Була я в Берегово, в школі для угорських нацменшин. У першому і другому класі. Задавала дітям питання – вони мене не розуміли. У мене був шок: дитина в сім років, який живе в Україні, мене не розуміє, вчителька їм переводить на угорський мої запитання.

В Україні, де є територіальні претензії сусідів, і де мова є одним з спекулятивних приводів відгребти шматок землі, треба починати вирішити мовну проблему з малого – з першого класу”, – написала в Facebook журналістка Мар’яна П’єцух.

У закарпатських угорців – свої пояснення такої ситуації.Як розповів “Країні” Іштван Черничко, проректор з наукової роботи Закарпатського Угорського інституту імені Ференца Ракоці в Берегово Іштван Черничко, на Закарпатті майже немає викладачів, які б володіли одночасно українською і угорською, і могли нормально вчити дітей: “Тому в половині наших шкіл український викладають випадкові люди, які володіють предметом частково. Наприклад, в одній із сільських шкіл уроки веде дружина місцевого стоматолога. Тому навіть після закінчення школи українська мова залишається для угорців чужим”. Багато місцевих зізнаються, що відносять себе до Угорщини, а не України.”Через скасування навчання угорською мовою настрої в угорців Закарпаття радикалізуються, – поділився спостереженнями в розмові з “Країною” підприємець з Берегово Штефан. – Тим більше, потрібно розуміти міцність зв’язків Закарпаття з Угорщиною. Величезне число людей зараз на заробітках у них і в ЄС, завдяки “утлевелам” (угорські паспорти – Прим.Ред.) і знання угорської мови. Отримують люди там по тисячі євро. Після закінчення шкіл багато їдуть вчитися в Угорщину і потім осідає в Європі”. Записуються на курси угорської Місцеві угорські активісти вже об’єднуються для боротьби за скасування або виправлення закону.”Ми не дозволимо обмежувати або порушувати права нашої громади, знищувати угорська мова. Ми – угорці, і тут, у Закарпатському краї, повинні відчувати себе комфортно”, – говорить член угорської громади Закарпаття, колишній заступник мера міста Берегів і композитор Микола Привід. Попит на вивчення угорської мови на Закарпатті тим часом тільки зростає.

Причому як серед угорців, так і серед українців, які хочуть отримати угорські паспорти і поїхати вчитися і працювати у більш благополучну Угорщину. У регіоні масово відкривають мовні курси, що їх проводить більше семи десятки педагогів в сотні локацій.

Але місць на всіх не вистачає – на курси взяли 3,5 тисячі закарпатців, а півтисячі поки не змогли на них потрапити. “За опитуваннями, інтерес до вивчення угорської мови в Закарпатті вище, ніж навіть до вивчення англійської”, – каже Іштван Грежа, уповноважений уряду Угорщини у співпраці з Україною. Угорщина, тим часом, ще більше допомагає своїй громаді на Закарпатті, що насторожує українців, мовляв, неспроста. Через благодійні фонди громада отримує 2 млн євро в рік, бізнес розвивається на угорські кредити, в лікарнях – обладнання з Угорщини, і навіть вулиці і автомагістралі ремонтуються за рахунок Будапешта.

У найближчі три роки Угорщина планує виділити 32 млрд форинтів (100 млн євро) на пільгові кредити підприємцям Закарпаття. Пенсіонери, крім українських пенсій оформляють і солідні тамтешні виплати за віком.

Щомісяця Будапешт перераховує десяти тисячам закарпатців по 100 тисяч форинтів (9,5 тис. грн) досі чинною угодою між СРСР і Угорщиною від 1963 року про взаєморозрахунок пенсійного забезпечення.

На думку політика Михайла Поживанова, в тому, що Угорщина створює на Закарпатті сприятливі умови для “федералистических” настроїв, є та частина української провини: “Чому сусідня держава, а не Україна дає пільгові кредити малому і середньому бізнесу? Чому сусідня держава, а не Україна будує дороги і реалізує інфраструктурні проекти?”.

Міжнародне тиск Тим часом на тлі мовного скандалу з нацменшинами експерти пророкують погіршення ставлення з Будапештом.”Для України, яка сьогодні опинилася в епіцентрі міжнародного політичного скандалу з колишнім президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, такі звернення та заяви від держав-сусідів – це черговий болючий удар по зовнішньополітичному іміджу.

Адже в Європі багато проблем і без нас, українське питання вже давно дратує Брюссель і не тільки, а тут нові та нові скарги і прохання втрутитися”, – говорить “Країні” директор Центру Балто-Чорноморських досліджень Ірина Верещук. Крім Угорщини, за її словами, мовна тема викликала обурення і в Польщі. Тамтешній МЗС закликав українську сторону дотримуватися взятих на себе зобов’язань, а також тих домовленостей, які були досягнуті під час засідання консультаційної комісії у справах освіти нацменшин у квітні 2017 року, а також на зустрічі посла Польщі в Україні з представниками Міносвіти України. Депутат Сейму Ганна Шмідт-Родзиевич, керівник комісії зі зв’язків із закордоном, назвала новий закон про освіту “дуже дивним”.

“У нас аналогічні проблеми в Литві, Білорусі, тепер туди ж приєдналася й Україна”, – сказала депутат. Як вважає Верещук, міжнародне тиск на Україну буде рости.

“І чим більше буде законодавчих обмежень для нацменшин, тим жорсткішими будуть вимоги у наших сусідів і партнерів”, – вважає експерт.Додон слідом за Угорщиною і Румунією критикує український закон про освіту.В Опозиційному блоці закликали ветувати закон про освіту. .

Поділитися

ВАШ КОМЕНТАР

Будь-ласка введіть Ваш коментар!
Please enter your name here